В ЄС  переглядають торгівельну політику та майбутнє СОТ, і  вперше стійкість стає явною та центральною опорою торгової політики. ЄС прагне підтримати більш стійку та справедливу торгівлю, а також збільшити амбіції своїх торгових партнерів вирішувати такі глобальні проблеми, як зміна клімату.

Виконавчий віце-президент Комісії, відповідальний за торгівлю, Вальдіс Домбровскіс заявив, що три ключові слова нового підходу будуть "відкритість, стійкість та напористість".

Політика має три середньострокові цілі: підтримка відновлення та фундаментальної трансформації економіки ЄС відповідно до цілей зеленої та цифрової трансформації, формування глобальних правил для більш стійкої та справедливої глобалізації, збільшення спроможності ЄС реалізовувати свої інтереси та забезпечувати свої права, зокрема автономно, де це потрібно. Спираючись на Паризьку угоду в усіх майбутніх торгових угодах торгівельна політика ЄС буде діяти, в першу чергу, в таких напрямках:

• досягнення прийняття зобов’язань щодо кліматичної нейтральності членами G20 як основи для укладення торгових угод;
• використання торгівельних та інвестиційних угод як платформи для співробітництва у сферах клімату, біорізноманіття, циркулярної економіки, усунення забруднень, створення стійких харчових систем;
• перегляд Плану дій для Торгівлі та сталого розвитку (TSD Action Plan) (Зокрема, в ньому говориться, що торговельна політика ЄС повинна сприяти посиленню співпраці і виконанню амбітних зобов’язань з боку третіх сторін у ключових сферах, таких як добробут тварин, використання пестицидів і боротьба із стійкістю до протимікробних препаратів. ЄС прагне просувати міжнародні стандарти у відповідних міжнародних органах та підтримує виробництво сільськогосподарської харчової продукції у відповідності до високих стандартів безпечності і сталості, а також підтримує малих фермерів у дотриманні цих стандартів та у доступі до ринків. ЄС буде розвивати співпрацю задля покращення харчування і ситуації з відсутністю продовольчої безпеки шляхом зміцнення стійкості продовольчих систем і скорочення об’ємів харчових відходів.);
• cтворення узгодженого з СОТ СВАМ;
• обов’язкова due diligence (перевірка належної благонадійності компаній), щоб переконатися в тому, що використання примусових робіт чи вирубування лісів не є частиною ланцюгів створення вартості компаній ЄС. До прийняття такого обов'язкового законодавства Комісія надаватиме компаніям вказівки щодо сприяння бізнесу ЄС, керуючись  міжнародними принципами належної перевірки (due diligence);
• всебічний ранній огляд розділів торгівлі та сталого розвитку в торгових угодах для їх найефективнішого забезпечення та реалізації, а також врахування результатів цього огляду в поточних та майбутніх переговорах;
• сприяння заходам щодо сталого розвитку у СОТ, включаючи торговельно-кліматичну ініціативу.

Для впровадження цих принципів планується призначити головного співробітника з питань торгівлі (Chief Trade Enforcement Officer’s (CTEO)), який повинен забезпечити дотримання третіми країнами своїх зобов'язань та модернізувати регулятивні рамки ЄС, запровадити законодавчі інструменти для захисту ЄС від втручання третіх країн та іноземних субсидій, що ідуть у розріз із політикою ЄС, у міжнародний ринок,  терміново просувати Інструмент міжнародних закупівель  (International Procurement Instrument) та розвивати нові онлайн інструменти для бізнесу, в першу чергу, для малих та середніх підприємств.

Оновлена стратегія побудована навколо Концепції відкритої стратегічної автономії (OSA), яка відображає прагнення ЄС окреслити власний курс на світовій арені та формувати навколишній світ через лідерство і залучення, відображаючи його стратегічні інтереси та цінності та захищаючи їх як внутрішньо, так і зовні.

По суті, ЄС буде продовжувати співпрацювати з партнерами для просування цього позитивного порядку денного, але працюватиме автономно, коли буде потрібно.

Нова стратегія обговорюється на тлі широких реформ у політиці США, які приніс Джо Байден, та укладення нової інвестиційної угоди з Китаєм і розглядається, також, як можливість покращення відносин ЄС з найбільшими торговими партнерами - Вашингтоном та Пекіном після складного періоду відносин останніми роками.

Першим пріоритетом майбутньої політики є реформа СОТ разом із  переглядом регіональних та двосторонніх торгових угод з ціллю гармонізувати їх із  принципами циркулярної економіки. Багатосторонні правила торгівлі  СОТ повинні досягти рівноваги між заходами щодо охорони довкілля та циркулярної економіки, включаючи відповідні технічні регламенти та стандарти, принцип недискримінації торгівлі.

Сьогодні СОТ переживає кризу, що впливає на всі три її функції, що не дає змоги домовитись про нагальні питання, такі, як цифрова торгівля та стабільність, контролювати застосування правил торгівлі, оскільки деякі країни-члени не є достатньо прозорими, та забезпечити роботу Апеляційного органу СОТ, який був паралізований з кінця 2019 року через блокування призначення суддів.

Реформований СОТ має слугувати платформою для обміну передовим досвідом природоохоронних практик, для створення цільового потенціалу за допомогою програм СОТ з підтримки торгівлі у країнах, що розвиваються.

В країни, що розвиваються і з низьким рівнем доходу, перемістилася від імпортуючих країн з високими доходами основна частина ресурсномістких процесів, які потягнули за собою супутні навантаження на довкілля, що є досить серйозними, особливо в секторах видобування та переробки.

Щоб виправити цей тренд багатосторонні правила торгівлі, так і регіональні торгові угоди мають активно просувати засади циркулярної економіки та мінімізації впливу на довкілля, зокрема, в  країнах що розвиваються, щоб допомогти їм виконати наступні кроки:

розробити та впровадити міжнародні стандарти циркулярності;

• узгодити визначення та класифікації, що стосуються практик переробки відходів;
• визначити, коли та завдяки яким процесам відходи стають вторинним матеріалом;
• узгодити торговельні угоди з їх економічними стратегіями диверсифікації та зменшення залежності від первинних матеріалів. 

Надія Шевченко,
Інформаційний центр «Зелене досьє».

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзута Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. 

Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».

#ПрямуємоРазом #MovingForwardTogether #EU4USociety